Вступ

Власне кажучи, я не патріот України. Я жодного разу за останній місяць не був на Майдані, не мітингував і не виступав відкрито проти існуючого режиму. А ще я розмовляю російською мовою, хоч українську ніби знаю непогано. Скажу навіть більше: якби кордони відкрили, вже через місяць ані мене, ані моєї сім'ї та бізнесу не було в цій державі. Тут, щоправда, річ не в партіотизмі, а в тому, что я - людина раціональна, і чудово розумію, що ніякі майдани нас не призведуть до того рівня життя, якого я бажав би дорогим мені людям. Точніше, рано чи пізно, певно, призведуть, але мене (а можливо, і моїх дітей) на той час вже не буде в живих. Та мова не про те. Я хотів би виразити свою думку про те, що зараз відбувається в країні, проаналізувати як спостерігач, що не є прихильником влади чи опозиції. То ж поговорімо про 3 прості речі: людей на Майдані, вибір між Європою та Росією і, звісно, про владу на опозицію.

Люди на Майдані

В часи Помачанчевої революції я був студентом, і особисто приймав участь в організації людей. Тому авторитетно можу сказати, що певна частина мітингуючих була "оплачена". Ми всі (та ні, не всі, хоча хотілось би, аби це було так) розуміємо, що будь-які події відбуваються не самі по собі, а тому, що хтось смикає за ниточки. А для цього потрібне чимале фінансування. Не буду вдаватися в подробиці, хто, чому і як фінансує всілякі політичні мітинги, але гроші там крутяться чималі, і організація людей - це є в першу чергу робота, при чому дуже нелегка. Далі думайте самі, до чого я веду.

Проте, є в цієї медалі і інший бік. Певно, ви помітили, що я написал "певна частина". Так от, зазначу, що ця з цієї частини все почалося, і вона дуже швидко стала міноритарною. Я неодноразово зустрічав людей, які дійсно приходили за ідею, це помітно. Нагадую, ми зараз говоримо про Помаранчеву революцію.

Те, що відбувається зараз - зовсім інше. Що би там не "втирали" нам провладні ЗМІ, ніхто не купував більше півмільйона українців. Ні, за гроші можно організувати кілька сотень, тисяч, ну нехай навіть десятків тисяч людей, і то 3 тижні вони на морозі стояти не будуть. Тим більше, вони не будуть штурхатися з "Беркутом", наражаючи себе на небезпеку. З того часу, як телепні (іншного слова не можу вигадати) розігнали залишки мирної демонстрації 30 листопада, ні за які гроші вже не купити тих людей, що зараз щодня ходять на Майдан. А от дивлюсь на "прихильників" Януковича, які, позіхаючи, махають прапорами і, як недорізані поросята, верещать, що наша влада все робить вірно, можна лише посміятися. Цікаво було б подивитися як би вони петляли, піджавши хвости, якби на них пішли силовики з кийками. А так би воно і було.

Спілкувався я з друзями, що мешкають в інших куточках України, а також с тими, що проживають в Росії та Білорусі. Знаєте, що цікаво? Вони чомусь впевнені, що люди на Майдані там стоять заради вступу до ЄС. Схоже, що опозиція теж так думає. Але ж насправді річ не в Європі. Всім уже до одного місця, ці мирні акції скінчилися 30 листопада. А зараз люди стоять конкретно проти влади і існуючого режиму, який допустив розгон і побиття наших співвітчизників. Та до цього питання ми ще повернемося. Щоб переконатися, чому люди все майже місяць протестують, достатньо відкрити Фейсбук. Відразу хочу уточнити, у мене там чисто статусний аккаунт, в основному професійні контакти (керівники, топ менеджмент), я не вступав в жодну групу, що освітлює події в столиці. І знаєте що? Я був дуже здивований, коли зрозумів, що кожні кілька хвилин в стрічці оновлень з'являється новина чи репост про Євромайдан. І там дуже добре видно, що тисячі українців не згідні з діючим режимом, і що це не лише Західна Укріїна, як стверджуюсь провладні ЗМІ.

Про те, як показують Майдан в Росії, можна роман писати. Виходить, що ми всі середньовікові варвари, що жерусь сало і руйнують історичні цінності (це я про памятник Леніну - теж мені історична цінність). Але там все ясно, там у Путіна "все схвачено". Покузуюсь те, що вигідно владі, і так, як сказано. І хто рядовим громадянам розповість, що і чому тут коїться насправді? Хоча, з іншого боку, яке їхнє діло. А проте, раз ми вже добралися до Росії, давайте поговоримо про вибір, який стоїть перед українським народом.

Вибір між Європою та Росією

Об'єктивно, цей вибір стояв з самого проголошення незалежності. Я не хочу тут займатися дебілізмом та вигадувати якісь аргументи чи факти. Є суха статистика і приклади інших держав. Давайте поглянемо на Польщу та Білорусію. На початку 90-х років мої батьки туди частенько їздили на заробітки, я ще мало чого розумів, проте пам'ятаю добре, як вони розповідали про свою поїздку. По рівню життя ці дві країни були практично на одному рівні з нами, в чомусь краще, в чомусь - гірше. Потім Польща пішла в ЄС, а Білосусія - в ТС. Порівняємо їх між собою? Та ні, не будемо, це просто смішно.

Уряд плаче, що Європа пропонує погані умови. Справді? От мені цікаво, а скільки держав, що входять до Європейського союзу, зараз живуть гірше, ніж та сама Росія, як все "тягне нам руку братської допомоги"? Назве хто-небудь хоч би одну? Можна також поговорити про рівень злочинності, середню тривалість життя і... багато про що ще. Краще давайте подивимось на таку картинку.

Я не то, щоб був антагоністом Російської Федерації, мені вона блактитна аж рожева. Але в мене є там знайомі, в різних куточках держави. І щось ніхто не може похвалитись, що їм так добре живеться, і зарплату отримують гарну, і можуть собі купити що душа забажає. Зато розповідають, як їм уряд сайти блокує. До речі, таке ж саме чекає і на нас (пруф: http://ain.ua/2013/12/11/505225), і срати всі хотіли на наші з вами конституційні права.

Давайте ще й про газ поговоримо. Цікаво мені, чому "братська рука допомоги" дере з України такі шалені гроші за нього? Я не хочу зараз ритися по Інтернету і шукати точні цифри, це питання вже не одноразово підіймалося. Відповідь проста: якщо тобі, братська Україно, нікуди діватись, то купуй наш газ по нашій ціні, а як не подобається що - то смокчи хуя (вибачаюсь, але кращого слова я не підібрав). А як пішла мова про асоціацію з ЄС, то вони ще й про санкції заговорили. Мовляв, ми братські народи, тому вам з Європою не по дорозі. Там одні геї та наркомани. Тримайтеся з нами, а як ні - то вам же гірше. Вітя подумав (в першу чергу, про себе, я його розумію) і наклав купу. Звісно, вашої думки ніхто не запитував. Вітя всрався, а вам розгрібати.

Про плюси і мінуси Європи та Росії кожен має сам подумати. Не тому, що так сказали по телевізору, і не тому, что хтось (в тому числі, я) так написав в Інтернеті. Ви можете самі порівняти ці регіони по параметрах, які вас цікавлять (рівень життя, законодавство, рівень злочинності, простота ведення власного бізнесу і т.д.), і на основі цього зробити для себе висновки. Мене він не цікавить. Це - особиста справа кожного.

Про владу і опозицію

Тут все просто, достатньо просто подивитися на тих та інших. Влади, як такої у нас немає. Є бандюки, які обманюють, грабують на дають накази бити кийками власний народ. А потім відбріхуються. На це можна закрити очі, можна називати провокацією, але до чого це призводить? Президент та його уряд уже повністю втратили довіру, як українців, так і всього світу. Не знаю, який дебіл вигадав штурм Майдану цієї ночі, аде абсолютно всі здорові на голову люди розуміють, що так робити не можна було. Янукович 12 годин тому запевняв свії народ, що ніхто і пальцем не зачепить мітингуючих, а вночі кілька тисяч "беркутівців" пішли в штурм. Цікаво, а хто після такого цьому президенту буде вірити?

Пана Азірова згадувати не хочеться взагалі, але доведеться. Давно було ясно, що це людина неадекватна, він це доводив неоднократно. А сьогодні, коли він ляпнув, що цієї ночі ніхто нікого не розганяв, це вони начебто дороги розчищали, залишається лиш покрутити пальцем біля скроні. Диву даюся, как така людина може обіймати посаду прем'єра.

Опозиції, що сумно, у нас теж немає. Бояться. Кого і чого - дідько їх знає. Півмільйона українців з усієї держави приїхали до столиці, за сотні кілометрів від своїх сімей. Приїхали, щоб сказали своє слово. А всякі Клички і Тягнибоки стоять і дивляться. Але ж, шановні, є одна річ, яку має розуміти, як влада, так і опозиція. Не знаю, вчили ви історію в школі чи ні (схильний до думки, що скоріше другий варіант), але вся історія України - це історія експлуатації нашого народу та історія його боротьби з експлуататорами. І, як показала практика, неодноразово, нас можна обманювати, наживатися на нас, використовувати, але з розумом. А далі знайдеться лідер, який собере народ і поведе до Верховної ради, Кабміну, Адміністрації президента. Поведе не на мирний протест, а ламати пики. І пара тисяц "Беркутів" не зупинить нікого. Прольється кров, багато крові. А все лише тому, що як влада, так і опозиція не хочуть чи не вміють нормально домовитися, знайти копроміс і прийняти рішення, яке буде вигідним в першу чергу для народу. Якщо подивитися, що пишусь в коментаріях до новин, чи в тому ж Фейсбуці, то там все добре видно, і настрій у людей уже далеко не мирний.

Висновки

Робіть самі. Я лише описав те, що бачу. На нас зараз дивиться весь світ. То ж не обісріться. Слава Україні.